Туреччина — це не лише відпочинок за системою «все включено», а й давні пам’ятки архітектури, мальовнича природа та чудові цитрусові сади. Ми склали добірку місць, де радимо вам побувати.
Адана. Адана – четверте за величиною місто країни, яке ділиться на стару частину, з мечетями та галасливими базарами, і нову, де вирує ділове життя. В Адані розташована найбільша в Туреччині мечеть Сабанджі. Вона була зведена в 1998 році після сильного землетрусу і стала символом відродження міста. Гарний вид на мечеть відкривається з мосту Ташкепрю, який збудували за часів Римської імперії. Це один із найстаріших діючих мостів — сьогодні він відкритий для пішоходів і велосипедистів. Від Ташкепрю можна повернути до мечеті Улу-Джамі – пам’ятки XIV століття. Її фасади прикрашені чорно-білими мармуровими смугами, а всередині збереглася старовинна кахельна плитка, виконана в небесно-блакитних тонах. Раніше Улу-Джамі була найбільшою мечеттю в місті – поки не поступилася місцем Сабанджі. Ще одна визначна пам’ятка Адани – чудові цитрусові сади. У квітні тут навіть проводять свято цвітіння апельсинів. Вуличні концерти, театральні виступи та спортивні шоу проходять кілька днів, а кульмінацією стає велика костюмована хода. Восени настає час збирання врожаю – апельсини, лимони, грейпфрути та мандарини знімають з гілок вручну і тільки в сонячну погоду.
Бухта Ізтузу. У місці, де річка Дальян впадає у Середземне море, утворилася вузька піщана смуга, відома як пляж Ізтузу. Його називають черепашиним, бо тут нерестяться черепахи логерхеди, занесені до Червоної книги. Якщо пощастить, можна побачити їх на березі. На Ізтузу зручно купатися і засмагати: вхід у воду пологий, а море зазвичай спокійне, тому що пляж знаходиться в бухті. Але щоб захистити унікальне місце, на берег не пропускають транспорт та тварин. Найближчі готелі знаходяться в Дальян. Неподалік Ізтузу розташовується черепаший госпіталь, де можна подивитися на морських жителів. Вранці волонтери обходять пляж у пошуках черепашат, які вилупилися напередодні і не встигли дістатися моря в темряві. А іноді плазунів привозять місцеві жителі — наприклад, якщо знаходять травмовану тварину.
Деринку. Каппадокія асоціюється насамперед із повітряними кулями, але примітна вона не лише ними. Наприклад, тут є багатоярусне підземне місто Дерінку, яке могли населяти до 20 тисяч людей. Усередині було все необхідне: житлові кімнати, склади для продовольства, стайні для худоби, кухні, майстерні. Були продумані вентиляційні шахти, які доходили до ґрунтових вод і одночасно служили колодязями. Точно невідомо, хто і навіщо побудував Деринку, але вчені припускають, що місто могло з’явитися ще в першому тисячолітті до нашої ери. Ймовірно, люди спускалися під землю, щоб сховатись від нападу ворогів. Будівництво стало можливим завдяки особливій породі – м’якому вулканічному туфу, який легко піддається обробці та твердне на повітрі. Дерінку з’єднаний 8-кілометровим тунелем з іншим підземним містом – Каймакли. Загалом у Каппадокії виявлено шість таких поселень.
Антак’я. Антак’я раніше називалася Антіохією. Місто заснували у IV столітті до нашої ери. Воно було одним із найбільших поселень у Римській імперії, а пізніше стало впливовим центром християнства. Якщо цікавитеся античністю, відвідайте археологічний музей Антак’ї – у ньому представлена велика колекція мозаїк римської та візантійської епох. Там зображені Орфей, Діоніс, Геракл та інші міфологічні персонажі. У музеї також можна побачити хетські скульптури, предмети епохи палеоліту та колекцію рідкісних монет. Антак’я – адміністративний центр області Хатай. Регіон славиться цікавою кухнею, в основі якої страви з яловичини та ягняти. Ще тут можна спробувати кебаб зі спеціями та цибулею, пряну курку, кюнефі (гарячий солодкий сир) та інші страви. У регіоні багато свіжих овочів та фруктів. Як і в Адані, тут вирощують цитрусові.
Немрут-Даг. На південному сході Туреччини є гора Немрут. На її вершині цар Коммагени Антіох в 62 році до нашої ери збудував святилище, оточене статуями висотою 8-9 м. Там же знаходиться гробниця, в якій похований правитель. Статуї символізують богів, яким поклонялися мешканці Коммагени. Пантеон натхненний одночасно перською та давньогрецькою міфологією – наприклад, Зевс носить на голові високу перську тіару. Цікаво, що в жодній із статуй не збереглася голова на плечах: археологи встановили їх біля підніжжя скульптур. Туристи, як правило, піднімаються на гору на світанку або на заході сонця — вони тут дуже красиві. Не забудьте теплий одяг: на висоті 2000 м прохолодно навіть у розпал літа.
Водоспади Капузбаші. Ці водоспади – одна з найкрасивіших природних пам’яток Туреччини розташована в Національному парку «Аладаглар». Особливість Капузбаші в тому, що вода виривається прямо зі скель під сильним тиском. Висота найбільшого водоспаду — 70 м. Крім великих рукавів, вода пробивається зі скель скрізь, де знайде шлях. Ймовірно, всередині гори є велике озеро, але його поки що ніхто не бачив. Національний парк «Аладаглар» може похвалитися не лише водоспадами, а й мальовничими долинами. Найвідоміша з них — лісова долина Хаган, на території якої ростуть ялинки, дуби, кедри, ялівець та інші дерева.
Стародавнє лікійське місто Миру. Лікія — стародавня країна, яка знаходилася на території сучасних турецьких провінцій Анталья та Мугла та мала самобутню культуру, писемність та архітектуру. Одним із найбільших міст була Міра — сьогодні від неї збереглися руїни греко-римського театру та висічені у скелях гробниці у формі будинків. Лікійці вірили, що після смерті душа людини відправляється в небеса, тому будували гробниці високо. Місто прославилося тим, що його єпископом у першій половині IV століття був Миколай з Патари, відомий як Миколай Чудотворець. Миру розташовується на Лікійській стежці. Цей маршрут відомий шанувальникам піших подорожей. Протяжність стежки становить 540 км, вона простягається по краю Лікійського півострова, Таврських гір і включає багато колоритних міст і сіл.
Принцеві острови. Неподалік Стамбула є група з дев’яти островів у Мармуровому морі. Якщо хочете тиші та єднання з природою – вам сюди. Найбільший острів – Бююкада, дістатися на нього можна на поромі. Тут обмежений автомобільний рух, але місце чудово підходить для піших прогулянок та їзди на велосипеді. На Бююкаді є кілька грецьких православних церков. Найстаріший монастир – Святого Геогрія Кудунського – побудований у X столітті.Для любителів спокійного відпочинку на острові є кілька обладнаних платних пляжів, які вважаються одними із найчистіших поблизу Стамбула.
